Все, що зрештою можемо
Аудиозапись
Замітає вітер наш слід,
Заливає осінь дощем.
Пам’ять - як досвідчений гід -
Ліпить нам гігантів з нікчем.
У майбутнє зиркати зась,
У минулому - тільки сум.
А теперішнє нам не дасть
Власну пісню почути крізь шум.
Я стою над прірвою мрій,
Я роблю уперто свій крок.
Океан в безодні своїй
Живиться трудами річо́к.
Як земля закінчиться, знов
Покрокую небом нічним.
Мандри - вічні, наче любов,
Що її не вбити нічим.
Все, що зрештою можемо, – йти!
Ігноруючи розпач та страх.
Перетнути кордон, де реальність межує зі снами.
Існування не має мети,
Є один нескінченний наш шлях -
Шлях душі, котрий впевнено ми називаємо нами.
