Cпочатку

Маю два метри зросту в собі. Втім я

В натовпі люду схожий, либонь, на цятку.

Тут, де ніхто не знає мого ім'я,

Гарно розпочинати усе спочатку.

 

Це павутиння вулиць веде у центр,

Мозок до карти скоро нової звикне.

Поки старий видає мене ще акцент,

Десь через рік і він невідмінно зникне.

 

Домом назву те місце, що оберу́,

Зранку "привіт" киватиму всім сусідам.

Розділ новий так схожий на дивну гру,

Жодним мімічним м'язом думок не видам.

 

Віхола днів зворотний шлях занесе

Снігом буття - густим, як для хліба тісто.

Настане день, коли я забуду все,

Те, що було до приїзду в це вічне місто.