Креса́ло місяця іскрить вогнем зіро́к

Креса́ло місяця іскрить вогнем зіро́к,

Та сяйво те холодне і далеке.

Воно - лише ілюзія безпеки,

Як мрії - це ілюзії думок.

Я відучив себе від пастки мрій,

Я полюбив свою святу самотність.

І час - за плин його та незворотність,

І сни без сновидінь, та без надій.

Жить стало легко - як іти з гори -

Котитися куди завгодно вітру.

Якщо не брати зайвого в макітру,

Второпаєш ти суть цієї гри.