Ша́баш
Аудиозапись
Коли останній згас ліхтар,
Ніч, мов гадюка поповзла,
У сяйві місяця між хмар
Летить на мітлах зграя зла.
Біліють плями голих тіл
На непрогляднім тлі небес,
І остаточно вже довкіл
Останній промінь світла щез.
Коли летить цей рій мегер
З-за лісу, наче з-за куліс,
Навіть злостивий Люцифе́р
Боїться висунути ніс.
Це ша́баш ві́дьом: хіть та лють!
Скажено виють небеса!
Вівцю у жертву принесуть,
Обмажуть кров'ю тілеса́.
Горілку литимуть в горлянку,
Злякають співами вовкі́в..
В шаленій оргії до ранку
Утомлять відьми всіх чорті́в.
Плясати стануть на кістках
Убитих ними ворогів.
Розкажуть сестрам - як комах
Чавили волю мужиків.
А на світанку сили зла,
Лиш тричі півень прокричить,
Спаливши заживо козла,
Поринуть у небес блакить.
І очманілі ці жінки
Підуть у світ - святі, й, невинні:
Медсестри та учительки,
Бухгалтери і продавчині.
І кожна має прикриття
Стабільне, та тремтить душа аж.
Аби терпіти це життя,
Їм раз на рік потрібен ша́баш .