моя душа

Я не слабка, хоч не бояться люди
Мене поранить в серце без жалю.
Я не дитина, не маленьке чудо,
Хоча обману й болі не люблю.

Ні, я не ангел, то несправедливо,
Кривить душею, стоячи в багні.
Хоча буває, що осудять криво,
Я й не люцифер, ясні мої дні.

Я не омана, не міраж, не мара,
Така, як є, прозора і ясна,
Буває і в мене на серці хмара,
Не завжди у думках моїх весна.

Я вірна в почуттях і пориваннях,
Не заведу тебе в житті на манівці.
Я буду тихою, як матері зітхання,
Як сльози, що збігають по щоці.

Ти не вагайся, я завжди десь поряд,
Не бачать очі хай, а серце доведе.
З тобою завжди мій спокійний погляд,
Крізь темряву й крізь хащі проведе.