Та, що танцює під зливою

Дві шиї лебедині – дві руки –

Згинаються й тремтять у ритмі танцю.

За хмарами чатують сни зірки,

Вони благословляють без вагань цю

 

Музику, цю дівчину, цю ніч,

Одну єдину, чи одну з мільярдів

Ночей, що зазивають зусібіч

Святих, поетів, грішників та бардів.

 

Та, що танцює під зливою,

Буде до сліз невразливою.

Навіть старою і сивою

Буде тримати цей ритм.

 

Курвою доля примхливою

Швендяє скрізь дратівливая.

Панна танцює під зливою, –

Музика замість молитв.

 

Її руде волосся – мов вогонь,

Спалахує яскраво між краплинок.

І серце виривається - либонь,

Вступає з почуттями в поєдинок.

 

Цей бій вона програ́є, ну так що ж?

Ця пристрасть варта псячої покори.

Та є ця ніч, цей ритм, і цей дебош,

Вона танцює вже босо́ніж. Геть підбори!

 

Та, що танцює під зливою,

Буде до сліз невразливою.

Навіть старою і сивою

Буде тримати цей ритм.

 

Курвою доля примхливою

Швендяє скрізь дратівливая.

Панна танцює під зливою, –

Музика замість молитв.