БДЖОЛИНА ПАРТІЯ
Днепропетровский суржик
Бджоляр звернувся
До народу: -
Я ж дав вам хліб,
Я ж дав вам воду,
Не крали руки
Ці прості,
А вулики мої –
Пусті…
Куди ж ви, бджоли,
Розлетілись?
Всі соти, майже,
Спорожнились.
Єднайтесь!
Знов заживемо!
Вас одягну я –
У ярмо.
Ви ж пам`ятаєте
Всі, звично,
Мені отруїли
Обличчя,
Як спокусився
На «долляр»,
А я ж – «потомственний»
Бджоляр!...
Що мед носили,
Тії бджоли,
Вже – не повернуться
Ніколи…
Занепад!
Вулики – в траві!
У Владі –
Партії нові!
В житті багато що
Змінилось.
Запаси –
Майже спорожнились,
Маєтки чахнуть
Між дубрав,
Яки я, начебто,
Не крав.
А за кордоном
Жінка, діти…
Кричать: -
Нема що їсти, пити…,
На Кіпрі
Вклад не видають,
Колеги з партії
Псують.
Раніш у мене був
Інвестор,
Усім відомий -
Пане Нестор,
Ми з ним
Пліч-о-пліч, Ніс-у-ніс,
Прибрали Закарпатський ліс.
Та, каже,
Що біда –
І в нього,
Придбав він дачу
У Хрущова!
Із ста гектарами землі,
І зараз сам він –
На «мелі».
А далі щоб
Хазяйнувати,
Солодко жити,
Міцно спати,
На пасіці
Скосить траву,
Зберу я –
Партію Нову!
І назва, хай,
Нав`круги лине: -
«Не Наша, зовсім,
Україна»!
Й відомий лідер
В цілім світі -
Сільський бухгалтер,
Пане Вітя!
***
Мораль помітить -
І школяр: -
Бджоляр,
Він ,тільки-но, -
Бджоляр!
