Як боляче , коли вам плюють в душу ,
Не слухають такі прості слова .
А ти собі :"Та я ж терпіти мушу!",
Забувши де твереза голова.

Як боляче , коли закрито брешуть ,
Коли не знають як дарують біль ,
А вдаривши , з цікавинкою стежать,
Кидаючи тихенько в рану сіль.

Як боляче , коли не розуміють ,
Чому душа вся рветься на шматки...
Коли слова , там , десь у горлі , ледве тліють...
А почуття забились у кутки.

Як боляче , коли пронзає смута ,
Неначе меч іржавий в животі застряг ,
І нутрощі , як та червона рута,
Палають кольором,немов радянський стяг.

Як боляче , коли вас розривають,
Немов гранату кинули до ніг ,
І ваші думи тихо помирають,
А самі ви розтанули , мов сніг.

Як боляче , коли вам плюють в душу,
Не слухають такі прості слова ,
В смітник кидають наче гнилу грушу,
Бо у саду з'явилася нова.