Ми люди дорослі, нікого ніхто не вмовлятиме

Ми люди дорослі, нікого ніхто не вмовлятиме,

Мені все одно, де блукає твій гострий каблук.

Колись покохаєш когось ти так само, як я тебе,

А він із тобою здійснить твій заїжджений трюк.

Мені це відомо, бо був я у кожній з цих рОлей:

Кохав, був коханим, і зайвим траплялося теж.

Я – наче актор, що тепер повернувся з гастролей,

Й тобі аплодує: «Ти карму обдуриш? Авжеж!»