Так і ходити – твердити її ім’я
Так і ходити – твердити її ім’я –
Наче курити сигарету за сигаретою,
Наче нам тісно удвох на Землі, і я
Маю розжитись якоюсь своєю планетою.
Наче без неї сенс утрачає все:
Люди, машини, навіть кіно та книги.
Бачити хочу єдине – її лице,
ПУ́чками пальців відчути тілесний вигин.
Де вона є? Який залицяльник нині
Їй підливає в чарку ямайський ром?
Я загубив свій спокій у часоплині,
Образ її на серці пече тавром.
До водоспаду відносить думок течія,
Вітрила мрій зламав віроломний вітер.
Буду бубніти те кляте й святе ім’я,
Доки не стане гірчити в нім кожна з літер.
