Зник туман

(По мотивам М. Ю. Лермонтова). 

Зник туман. Один я на дорозі. 
Ніч, краса і Божа благодать. 
Не дивлюсь в минуле, бо не в змозі. 
А зірки співають і дзвенять. 

Ні, не жаль минулого нітрохи, 
І чекати нічого мені. 
Хочу, щоб настали воля й спокій, 
А таке можливо лиш у сні. 

Та не у важкому сні могили, 
Хочеться навіки так заснуть, 
Щоб дрімали ще наснага й сила, 
І зоря щоб осявала путь, 

Щоб чарівний, ніжний і прекрасний 
Голос про любов мені співав, 
Вічний дуб – зелений темний красень – 
Дивну прохолоду навівав.