Небо кущами засіяне хмар

Небо кущами засіяне хмар,

Тішуся хибною думкою:

Час витирає тебе, мов школяр

Незграбну літеру гумкою.

Час мені виставить почерк новий -

Рівний, мов струни гітари.

Ти ж повертайся безоднею мрій

В край, де живуть лиш примари.

Ні! Не згадаю я! Вирву з душі

Кожну мить спільного щастя.

Знищу, спалю тогочасні вірші,

Й прозу, нехай же їй трясця.

Місяць запалить у небі ліхтар,

Серце безжалісно краючи,

Знову блукаю кущами тих хмар,

Марно тебе там шукаючи.

Отзывы

Люблю твою поезію українською мовою. Вона така образна та мелодійна.