На смак

Ти ж не навчаєш дітей їсти фарби?

Навчаю.

Бо той не художник, хто не знає фарби на смак...

 

А знаєш, що "синя", як море -

Смакує льодяник бурштину.

Вогнем розмальовую зорі,

Небесну строкату хустину.

І "жовтий" хрустить, ніби гофра,

Медовим, солодким полита.

З піском розмішалася вохра.

Блакитна і несамовита

Безодня морська. І гірчинки

Ховаються в світлім колорі.

Рожевим зефіром хмаринки

Смакують вітрець на просторі.

"Зелений" - кислинка і м'ята.

"Дюшески" там мариться смак.

І чубчики хвильок-вар'ятів

Фарбує білила й краплак.

Коли сонце спати лягає,

Солоних креветок-мазки

На синю таріль вибираю -

"Коралове" з'їм залюбки.

Лиш попілу смак має сірий-

Без солі і без гіркоти.

Такий же на смак, як зневіра...

Не віриш ? То спробуй і ти!