Соло весни

Весна молода мене привітала
Сонцем в віконце, співом пташок
Рясно вбрана вона завітала
Принесши з собою купу квіток
Барвистими фарбами розмалювавши
Стіни понурі моєї кімнати
Ароматним повітрям заполонивши
Простір, що за зиму вбрався у грати
І серце жагою знов сколихнулось 
До теплого вітру, яскравих пісень
Ніжним промінням любов повернулась
Ніч скоротивши, збільшивши день
Насичене кольором  смарагдове листя
Пестить ласкаво стомлене тіло
Таке відчуття, що я вбрана в намисто
Що землю дбайливо подихом зігріло
І цей острівець спокою та шани
Мов дерево дуже, вкритий корою
Яка захищає від люті, омани
Яка надає шанс бути собою
Мережива дотик весняною вроди
Плекає чуттєві струни кохання
Достатньо чекати для мрії нагоди
Перемогою слід завершити змагання
В якому відрізками часу та сили
Здавалось, що світло не вийде з-за хмари
Та сподівання в колисці збудили
Міцно заснувши торічні чари
І знов пелюстками троянд застелилась
Дорога до чуйності та розуміння
До щастя охоче душа враз відкрилась
Зізнавшись, що жити – велике це вміння.
17.03.2011