Надовго
Ти виринеш із підземелля інстинктів,
Усіх суперечок наочно-бентежних,
Ти будеш бучним, як гобой та трембіта,
Ти будеш простим і ти будеш безмежним.
Ти будеш таким непомітним, мов пастка,
На дні океану - твої вподобання,
Покажеш мені ноти болю та щастя,
Забуті думки та відверті бажання.
Ти будеш, мов вітер, легким та грайливим,
Ти будеш, як зоряне сяйво, високим,
Ти будеш таким осяйним та мрійливим,
Таким мальовничим, таким синьооким.
Ти будеш усім - і впаду я у прірву,
Бо остерігаюсь тіней та прив'язок,
Ти станеш частиною вічного міфу,
Бо я закохаюсь. Надовго. Одразу.
