Його свідомість
Його свідомість
Не чинила опору моїй,
Коли я намагалася йому наснитися,
Коли на свій розсуд переписувала його минуле,
Своєрідно розставляючи акценти.
Вона була сильною й вразливою ,
Лагідною й величною.
Від святості до страшних гріхів та злочинів там
Був ледь не крок.
Він стояв крижаною брилою,
На його тлі сходило й сідало сонце,
Змінювались епохи
Також на його тлі,
І він був ознакою часу,
Мов портрет імператора
На монеті.
Моє кохання було безжальним,
Адже так непросто
Відчувати пристрасть
До того,
Кого досліджуєш.
Його свiдомість
Дихала красою,
Що її майже ніхто не бачив.
