ПІД ВЕРБОЮ

Стоїть дівчина гарненька під вербою.

-Дозволь мені постояти із тобою,

дозволь тебе за рученьку потримати,

личко твоє рум'неє цілувати.

 

Дівчинонько моя мила, як тя звати?

Сватів хочу я до тебе засилати.

Ходжу всюди за тобою і страждаю,

бо тебе, моя красуне, я кохаю.

 

Постояли, посиділи - сонце низько.

Мати кличе дівчиноньку - вечір близько.

-Місяць сходить, зорі сяють, йди до хати.

Завтра знову день настане , зараз спати!

 

Буде парубок до ранку милу ждати,

під вербою він стоїнь , не хоче спати.

Таємниць багато дуже верба знає. 

Під гілками всі стояли, хто кохає.

 

20. 12. 2022.