ПІД ВЕРБОЮ
Стоїть дівчина гарненька під вербою.
-Дозволь мені постояти із тобою,
дозволь тебе за рученьку потримати,
личко твоє рум'неє цілувати.
Дівчинонько моя мила, як тя звати?
Сватів хочу я до тебе засилати.
Ходжу всюди за тобою і страждаю,
бо тебе, моя красуне, я кохаю.
Постояли, посиділи - сонце низько.
Мати кличе дівчиноньку - вечір близько.
-Місяць сходить, зорі сяють, йди до хати.
Завтра знову день настане , зараз спати!
Буде парубок до ранку милу ждати,
під вербою він стоїнь , не хоче спати.
Таємниць багато дуже верба знає.
Під гілками всі стояли, хто кохає.
20. 12. 2022.
Отзывы
Лаврик Андрій20.02.2024
Чудова поезія!
Крухер Валентина20.02.2024
Андрей, дякую.
Ганфайтер15.11.2025
Украинский язык и мелодичный, и лиричный, и острый на словцо, когда нужно. И дан прекрасному народу. Жаль только, что последние десятилетия так трагично складываются судьба народа и его языка. Я живу в ДНР, в полной мере хлебнула обстрелов украинской артиллерии, есть погибшие среди моих родных, но верю, что настанет день, когда всё происходящее сегодня будем вспоминать, как страшный сон, если не мы, то хотя бы последующие поколения.
