небом, житом і вітрами

Небом, житом і вітрами

між боями, в час спочину,

намалюй, художник правний,

намалюй мою дівчину.

Щоб без зайвої принади

вийшов образ на картині,

не цурайся від поради

уяви мою газдиню:

заспіває - мов струмочок,

усміхнеться - без полуди,

ніжні квіти у віночку,

і ще більш ніжніші груди,

плавні руки, ним напевно

заздрять віти у тополі,

і круті в спідниці стегна,

і ще більш крутіша воля.

Перемішуй намистини -

фарби в срібному цеберці.

Я візьму твою світлину,

покладу собі у серце.

 

світлина: Микола Ярошенко. Ескіз до картини "Влітку"