Сліпці

Майорить зоря вечірня,

відзеркалює шляхи

від ночів'я до ночів'я.

Степ і небо. Сліпаки.

На пониззі знову вітер

оминає осокір.

Загляни їм в очі, світе,

чорноті наперекір.

Най заглянеш - ужахнешся.

Дзвони серце відіб'є,

як побачиш у люстерці

відображення своє.

Скільки горя та недолі

в покалічених очах.

Скільки прагнення до волі.

Слід у слід їх не прочах.

Їм плести несамовито

колотнечу бездоріж

мандрувати страшним світом

не на дотик, босоніж.

 

світлина: Микола Ярошенко. Сліпці. 1879.