Синьоокість

Синьоокість небес згадай,

Сонця шурхіт, пісні морів,

Дивний ліс і веселий плай,

Грізний грім, мов природи гнів.

 

Синю велич малих струмків,

Золоті пасма польові,

Ліс улітку, пташиний спів,

Літню свіжість у голові.

 

Будь тверезим, надійним будь,

Пам'ятай: то твоя земля!

І вона в собі містить суть,

Що родюча, немов поля.

 

Бережи неозорий край,

І, коли пестиш крила шпальт,

Ніжність віршів тих зберігай,

Що ростуть крізь буття асфальт.