Сепуку

іржаве лезо
коліна самурая 
чекає смерті
від слова аноніма 
навіщо мити руки

тупим лезом
робити сепуку страшно
воїну вперше
якщо він не загине
то помре по-справжньому

його загибель
до неї причетний
не визнає бо
не знає болю воїна
принесли піцу, обід 

виконати норму
оплатити доставку
мастурбувати
на нового курєра
викинути коробку

вчора тисячу
сьогодні лінується
приймає душ
кидає на дзеркало
рушник, сором за тіло

молодий юнак
гуманіст та філантроп
боїться крові
присвячує жінці вірш
завтра стане вдовою

він втішатиме
докорятиме світу
зволожить очі
звідки ж він може знати
що є автором драми

вчора він відкрив
спосіб транспортувати
через супутник
нейронні віруси
він експериментує

він не знає 
що надісланий код
не медичний
через його помилку
зміни в демографії

а якщо б знали
його нові колеги
забули б завтра
кінець невідомого
лише черговий факт

із кожним метром
далекобійності 
зростають шанси
випадкових смертей
із трупами без убивць

це вигадка та
кожне передбачення
це вранці обман
у обід гіпотеза
коли засинаєш факт

слухай мене
сказати багато слів
не сказати суть
не губи себе страхом
смерть вирішить за тебе

найважливіше це
тримати лезо гострим
якщо виживеш
воно врятує не раз
ти станеш самураєм

бо людству треба
ще один залп війни
для мудрішання
хто залишиться живим
стане воїном миру.