Хатина в лісі скраю

Барвінку листячко зелене

З-під снігу визирає.

Давно-давно чека на мене

Хатина в лісі скраю.

Тут я росла. зустріла юність,

Спроби перші пера.

Нині вона дивиться сумно

І вікна-очі витира

 

Їй вітер. змахує сльозу,

Ніхто не чує ті плачі.

Лиш блискавиця у грозу

Загляне в шибку уночі.

В кожнім селі таких хатинок

Стоїть тепер немало

І тільки гарний спів пташиний

Всіх їх розвеселяє.

 

2020 р.