Все промайнуло

Все промайнуло - сни, надії, дні...

Розплетені,як коси, і зім'яті..

Не озирнувшись, йду поміж рідні,

Злітаю й падаю...бо ми не всі-крилаті...

Життєві смути, смуток, сум, печаль-

Як низки перлів, чорних чи-то білих...

Зірки горять сузір'ям-їх не жаль,

То де ж то мої перли закотились?

Моя буденність має щастя хист,

Коли від чорного до білого прямує.

Хоч не зібрати перлів, в мрію міст

Мій пензель чорно-біло намалює...

 

 

 

/Графiка автора/