Выходил на поля молодой агроном /В. Боков; на укр./
"Молодий агроном йшов селом у поля;
В кольоровий свій храм де квітує земля.
Квітне сива земля, краю рідний ти, мій,
Лише тебе люблю, труд... - прийми, зрозумій.
Він не спав допізна, на світанку вставав,
Щоби більше зерна кожен колос давав.
Квітне сива земля, молодість зрозумій,
Хлібодарів приймай, не журись, молодій.
Вітер кучерів знав золотистий ленок.
Агроном працював... - технологій був бог:
Бачиш земле моя, мій край золотий,
Не змарнує тебе олігархів Батий.
Молодий агроном не минає полів,
Він голубить хліба, - в них дівочий є спів...
Квітне сива земля, краю рідний ти, мій,
Лише тебе люблю, труд... - прийми, зрозумій."
