К. Марло В.Шекспір Сонет 62

Гріх себелюбства володіє? - Так,

Він володіє мною: тілом, духом.

Немає зцілення гріхів на смак

У серці... Хай земля їм буде пухом.

 

Мені здається, квітне в нас біда,

А доброчесність споглядає чисто.

Так, каламутна не з джерел вода,

У річці неодмінно вже імлиста.

 

Дзеркально проповідуючи жах,

Прекрасного є витоки де кожен

Не перевершує в безглуздість шлях...

Глибокі зморшки - за гріхи, все схоже.

 

Жахливо, але все, все ж навпаки,

- Життя, з не кращим, квітне, як думки.