Якось

Якось з Ради нашої  в пекло  Дивом втрапив депутат,
Вибачаючись дізнався,
Чий живе тут лікторат ?

І чи є у них правління,
І хто саме презедент
Та як кажуть у народі,
Чи бере сатрап презент.

На питання це зі сумом
Відповів ему жебрак,
Я живу тут разом з кумом,
І колись я був козак !

Та вже майже триста років
Маюсь,грішний без кінця.
Як зроблю в перед сто кроків,
Випиваю пуд свинця

Бо людина я підвладна,
Раб гріха та сатани
За земне життя безладне,
Бо пропив я в ньом й штани.

І тепер у цьому місці
Мук моїх нема кінця
Я вже майже тон зі двісті
Випив клятого свинця.

А у кума ще й свербюлячка.
Він від неї сльози  л"є,
Бо за лінощі болячка
Йому спокій не дає.

Та живе у цьому світі
Геть увесь так лекторат
І тут правлят люди-свині
Бо це місце-саме ад.

А сатрап у нас падлюка,
Як ти кажеш президент,
Править так,немов всіх мука
То і е його презент.

І щеб довго той жебраче
Свою оповідь складав,
Як нарешті наш знайомий
Його вічливо прервав.

Зрозумів тебе шановний
Твій грунтовний був доклад
А тепер и я представлюсь :
Я народній депутаи

І людина скрізь вагома
Навіть в пеклі друже мій
Ця обставина відома
Ось мандат погляньте мій !

І з зворотнього карману
Як то робить пан шляхетний
Для посвіти свого стана
Витащів папір туалетний.

З написом : мантат народний
Даний в пеклі сатаною
І до віку він пригодний
Щьоб народним будь слугою

Далі напис поясняе,
Як в мандат вкладати сили
Щьоб предмети його праці 
У громади не свербіли

Бо то вже чужа посада 
Катувать в аду народ
Нижче підпис -цезарь ада 
И під ним стоїть штрих код .