Ваш голос, ніби музика у тінях паркових аллей,
В спекотних днях душевний порятунок.
Ним зустрічаєте, коли заходжу до дверей,
А провожаючи - даєте слів сердечних клунок.

Цим дивним тембром упиваюсь в сні
І геть лечу із ліжка аж до хмар,
Він щастям відбивається в мені!
Коли дарує "ме шен міквархар"..

Крізь дні пекучі, через місяці тяжкі
Заради нього йду крізь лід і жар,
Щоби відчути в близкості німій
Його мовчання безкінечні чари...