я хотіла би стати вітром,
щоб заплутатись в твоєму волоссі.
кілометр за кілометром,
супроводжувать у безголоссі.

мовчки битись тобі у шибку
і будити холодним ранком.
заховавшись в хибку садибку
де сидітимеш ти досвітанку.

я хотіла би стати листям,
щоб радів ти неначе дитина.
хоч такій і маленькій банальності,
та це ж буде кінокартина :)

хочу падати на твоє тіло,
й дарувати найщиру усмішку,
щоб у очах шалено блистіло,
у грудях тріпотіло в домішку :)

я хотіла би бути поруч..
просто поруч. і просто завжди.
просто мати на пальці обруч
знаючи що є "МИ".