маю надію

Я не помітила замріяні очі, сум на душі, цікавість сердець,

 

Звичка ниряти глибше в болото, виїла чуткість емоцій як мрець.

 

Зірки в обличчі я маю без болю, не заважає частина мене,

 

Сонце з охотою я зустрічаю, небо вечірнє журить тебе.

 

Ми не зустрілись поглядом жвавим, мовлення наче застрягло з ножем,

 

Що мало статись, то вже не сталось, все проминуло повз рейки небес.

 

Ангел шепоче має надію, линуть слова у інтренет..

 

Стрімко емоції лягають на хвилі, надія вертається до юних сердець.

 

Зустріч, цікавість, легка розмова, сміх лине сяйвом сумом зітха,

 

Така боротьба вчинилась цікава Ангел із Демоном парі уклада.

 

Спокій, цілунок у щічку холодний, декілька кроків і пам’ять мовчить..

 

Час загубив наших героїв, сірі будні крокують до них.

 

Сонце вітає, місяць вкладає, день переплутався в ковдрі ночей,

 

Мрії блукають десь у болоті, і повертають сон до сердець.

 

Дзвоник розбурхав свідомість дівчачу, дух заводить емоцій танок,

 

Вуста завмерли в посмішці дивній, час повернувся і знову пішов.