Вечоріє...
Вечоріє. Жнива, жнива.
Поле золотом щедро вмите.
Підбирає душа слова,
що зуміють її зігріти.
Сонцем дивиться небокрай.
Ліс в потертій стоїть сукенці.
І заварює осінь чай,
та варення кладе на денце.
Отзывы
Евстратова Елена05.08.2020
Дякую, гарно вийшло!
Элис05.08.2020
Ой, ще не заварює, бо ж ще літо в самому соку!))
Жиго Александр06.08.2020
Элис, Та скільки там того літа...
