«Пішов козак на війну»

 

 

Пішов козак на війну,

Його жінка проводжає,

Чи повернется, чи ні,

Взагалі про те не знає.

 

Заховали сонце хмари,

З степу віє вітер злий,

Не сумуй, моя кохана,

Я залишусь молодий!

 

Коли куля настигає,

Коня бідного мого,

Коли доля залишає

Серед степу одного.

 

Коли ж доля посміхнеться,

І вернуся на коні,

Не сумуй моя кохана,

Бо прийде кінець війні.

 

Витри сльози, посміхнися,

Подивися на мене,

Не журись, моя кохана,

Повернуся до тебе.