чи бачили ви очі..

чи бачили ви очі..

що поглинали часу перехрестя

безлюдяність відношення

і часу катастрофу...

холодний жах голодного абсурду

війни кривавої жахіття

жах безмежний...

пройшли часи...

змінився дикий світ

за барвами і лозунгами щастя

самообман дурний

і глупа віра в щастя

а очі, не змінили свої краски...

коли питав я діда

як малий дурний

і що тоді було і як тримався

в безмежних очах розчинилось щастя

глибинним холодом пішла сльоза

і не потрібні тут уже слова

бо часом нашим

голодним і жахливо диким

бажання повторити

відхаркнулося

сумним нещастям...