Ты облаком плыла

Ты облаком плыла...
Руками не достать...
Светилась чуть-чуть над речкой и над бором.
От слов моих плыла, что я сказал вчера,
К словам моим плыла, что завтра бы промолвил.
Ты облаком плыла...
Над трепетной землей...
Между переплетами грядущих и минувших дней
Мы странную с тобой страницу повернули:
«День тишины» — написано на ней.
 
Уладзімір Някляеў,
перевод с белорусского:
 
Ты воблакам плыла...
Рукамі не дастаць...
Свяцілася ледзь-ледзь над рэчкай і над борам.
Ад слоў маіх плыла, што я сказаў учора,
Да слоў маіх плыла, што заўтра меў сказаць.
Ты воблакам плыла...
Над трапяткой зямлёй...
Між вокладкамі дзён наступных і мінулых
Мы дзіўную з табой старонку адгарнулі:
«Дзень вашай цішыні» — напісана на ёй.