Не доживати в самоті
На своїх крилах ластівки
До нас тепло вже принесли,
Гніздечка причепурюють свої.
Чарівну пісню подарують солов"ї,
Шпаки підспівують, виходить справжній хор
І голуби воркують про любов,
А непосидючі горобці
Й синички нині у турботах всі.
Піклуються про діточок як слід,
Бо ж треба їм продовжувать свій рід.
Лише зозуля все собі кує
Та підкидає у гніздо чуже
Яйця - своїх майбутніх пташенят,
Щоб хтось їх виховав та тільки не вона.
Літє та усе ку-ку, ку-ку,
Комусь літа рахує в холодку.
Напрошується висновок такий:
Хтось дбає про сім"ю та про дітей,
Комусь би веселитися й гулять.
Коли би віку в самоті не доживать.
2016 р.
