Вплітає в зрілий вік...

Велична жінка, дуже гарна,

У справах скрізь, завжди ударна;

Вже сорок сім – у Вознесенську

Ту вежу вершить велетенську!

Вплітає в зрілий вік свій зрання,-

З села Осичок на Саврані,-

Вже Павлівна,- світ Катерина

Добробут у свою родину!

Пройшла ліцей та інститути,

Щоденні РЕСівські маршрути,

Де друзі вірні та буттєві

Найкращі роки всі життєві:

Електриком,- тим інженером

З правами справжнього шофера,

Де справи всі дуже знайомі,

Як і робота у профкомі.

Коли пішла на відпочинок,-

З продовженням життя йде чинно,-

Вона,- господарка «Кармену»,

То ж і керує тут щоденно,

Адже саме все збудувала,-

Знать, архітектором вже стала,

Крім того, що добра матусі,

Тричі бабуся, прабабуся!

Думками, де старенька хата

Та у поважнім віці – мати,

Тож часто дуже лине, мріє

Туди, де ненька жде,- Марія…

Хоч доля вже не така мила,-

Лишилася вона безкрила,

Бо передчасно, не як треба

Злетів Федір її до неба,

Де так палає зірка сина,

Що втратила у тяжку днину…

Тож ранок кожний, день та вечір

Важкий тягар ляга на плечі,-

Хоч до роботи і завзята,-

Справ у «Кармені» забагато…

А ще до всього,- знають люди,-

Від неї допомога буде!

Недарма кажуть, що крилата

Зі званням гідним – депутата!

У тих роках, що в діамантах,

Наградська при своїх талантах

Крокує все до перемоги,-

То ремонтує скрізь дороги,

Все робить, щоб було до ладу,

Як справжня провідниця влади!

Живе постійно у турботі

І з помислами вся в роботі

При вірі в краще та надії,

В реальність плани вводить, мріє…

Тож її діти та онуки

Цінують працьовиті руки,

А також серце, мудрість броду,

Що несе славу родоводу!

23.06.2019р.