МЕД КОЛЬОРУ БУРШТИНУ…

А вже надворі липа зацвіла,

Чаруючи медовим ароматом.

На пахощі летить мала бджола

Із мамою та працьовитим татом.

Вони летять упевнено вперед –

Невтомно, дружно, навіть галасливо! –

Нектар збирати, щоб усім був мед,

Щоб жити безтурботно та щасливо!

Усіх знайомих звуть на край села,

А там від квітів вже не видно віт,

Там липа жовті коси розплела,

Усім відкривши дивовижний цвіт!

На всіх квітках орудує бджола,

І на травинку кожну вона сіла

(Дорогу довгу з легкістю здола!)

І хоботком пилок смачний поїла.

Танцює в небі, в’ється і кружля

У теплий літній нескінченний день.

Яка ж згори чудова ця земля,

Що заспівати хочеться пісень!!!

Так день у день у вулик свій несе

Повненькі кошики солодощів смачних,

Та коли вечір накриває все –

Мершій до вулика, до родичів гучних!

У соти мед потрібно наливати,

Щоб ласощів і краплі не розлить!

І по полицях все порозкладати.

Лише тоді бджола спокійно спить…

Весну і літо трудиться, літає,

Цвіт опиляє, весело дзижчить.

Мед кольору бурштину запасає,

Всю зиму пам’ятає літа мить.

Чекає на нову червневу спеку,

Над світом щоб полинути вперед,

Щоб ген за обрій полетіть далеко,

І дарувати людям свіжий мед!

Надворі знову липи зацвітуть

В садку, що прихилився до хатини!

Невтомні бджілки меду принесуть,

Щоб радістю потішити родину.

Вклонімось кожній крихітній бджолі,

Сказавши «дякую» за віддану роботу,

Вони немов смугасті кришталі –

Дарують людям спокій та турботу!!!

 

14.06.2019р.