Яка естетика у тиші…

Яка естетика у тиші…

Яка первинна благодать…

Її, напевне, небо пише,

Щоб нам для радості віддать.

Неначе хтось півсвіту витер,

Людське згорнувши шапіто,

І тільки невагомий вітер

У хмарне грається лото.