... © Літо ...

Все квітує і суцвітить:

пахне, ніжиться і липить,

кольорово скрізь й яскраво

усім весело й цікаво!

Бо Природа зеленіє.

а Душа людська добріє.

Її літо теж зігріє

і вона не заніміє,

а розкрилиться – думками

і новими почуттями.

Щоб звечора й до світання

нуртувало лиш бажання:

соловейко б заливався,

в трелях кожен щоб кохався!

Стигнуть овочі та фрукти –

для здоров’я ці конструкти.

Зріють трави соковиті,

опромінені у літі.

Манить кожного вже річка,

бо тепленька в ній водичка.

Сонця сяйвом в с е залито –

це і є вже справжнє Л і т о!?...

 

Із поетичного циклу «ПОРИ РОКУ!?»...

Писано 12 травня 2017 р. Дописано й оновлено 04 червня 2019 р. на хмелівській Природі...