Тут доленька моя
Далеко через поле
Стежина повела
Туди, де хлібне море
Знов хлюпнуло тепла.
Де колос ваговитий
І зерна золоті
Та мак, росою вмитий
Й блакитні васильки.
Де жайвір в високості
Трвпоче прапорцем.
Іду сюди не в гості,
В душі приємний щем.
І десь поділась втома,
Бо почуваюсь я,
Неначе в ріднім домі,
Тут доленька моя.
2019 р.
