Замок із піску

Вода тече
і тихе плесо
Руйнує
димний

неспокій..

Ти – любий принц,
а я -
принцеса.
Ти маєш сенс
в мені
такій.


Ми
наодинці
і будуєм
Наш знак
любові…
мов інь-ян.
Піски
ми пальцями
цілуєм
І забиваєм сіль

до ран.


Вогонь бринить
і дума-спека
В долонях розум нам
стиска.
Ми вже
горимо
без кам-бека..

Зап*ястя, як у батрака.

Тяжкі,
залізні,
вкриті черню
Кров з опіків
тече в ріку.
Стрічаєм в сні зорю
вечірню
Й руйнуєм
замок наш з піску…