Материнська доля

Мохонько Борис

Мати сина проводжала,

У дорогу за село.

І до себе пригортала,

Цілувала у чоло.

Вона серцем відчувала,

Що на довго син іде,

Вишиванку дарувала,

Йому згадкою буде.

Хай у ній черпає силу,

Матір згадує, село.

Допоможе йому віра,

Серця матері тепло.

Матері нас проводжають

І чекають вісточок.

Як немає засумують,

Поглядають на куток.

Богу моляться, благають,

Щоби дітям повезло,

Матері дітей кохають,

Відганяють від них зло.

Моляться за нас роками,

Щоби лихо не стрясалось.

Гріють теплими руками,

Це відчути довелось.

Руки матері цілуйте,

Притуліть їх до щоки,

Свою ласку подаруйте,

І кохайте їх роки.

Їх любіть і поважайте,

Нам дали вони цей світ.

З посмішкою зустрічайте.

Мами зберігають рід.

Щоб вони не сумували

І раділи всі за нас.

Вчитесь цінувати маму,

Обіймайте кожен раз.

Пригорніть до себе ніжно,

Запитайте: «Все гаразд?»,

Як бальзам це їм потрібно,

Щаслива мама у цей час.