МАГІЯ…
Тільки мить… Тільки подих… І хвиля
Почуттів полонила… І звабила душу…
Чи Ти відьма? Чи випив я зілля?
Як тепер існувати я мушу?
Твої очі, як море, безодні…
А вуста… Зачаровують… Манять…
Чи Ти відьма? Я інший сьогодні…
Чистим аркушем дихає пам'ять …
Поцілунок… Я випив отруту?
Неймовірно! Твій погляд… Ці очі….
Відродити віками забуту
Тіла магію… Терени ночі…
Доторкнутись…. А потім… Відчути…
Я, мабуть, зачарован Тобою
Й знову… «Бути? Не бути? Чи бути?»
Чи, - собою? Твоєю судьбою, -
Я… І… Бути? Не бути? І де
Наші душі зілляються навічно,
Як тіла у ночі… Ніч краде…
Безсоромно краде, механічно,
Наше дихання, звуки і піт…
Він стікає, як сенс… Як єднання…
Зачарований я… Зачарований світ…
Тільки магія! Тільки КОХАННЯ!
