МАГІЯ…

Тільки мить… Тільки подих… І хвиля

Почуттів полонила… І звабила душу…

Чи Ти відьма? Чи випив я зілля?

Як тепер існувати я мушу?

Твої очі, як море, безодні…

А вуста… Зачаровують… Манять…

Чи Ти відьма? Я інший сьогодні…

Чистим аркушем дихає пам'ять …

Поцілунок… Я випив отруту?

Неймовірно! Твій погляд… Ці очі….

Відродити віками забуту

Тіла магію… Терени ночі…

Доторкнутись…. А потім… Відчути…

Я, мабуть, зачарован Тобою

Й знову… «Бути? Не бути? Чи бути?»

Чи, - собою? Твоєю судьбою, -

Я… І… Бути? Не бути? І де

Наші душі зілляються навічно,

Як тіла у ночі… Ніч краде…

Безсоромно краде, механічно,

Наше дихання, звуки і піт…

Він стікає, як сенс… Як єднання…

Зачарований я… Зачарований світ…

Тільки магія! Тільки КОХАННЯ!