Полиновий вітер (на украинском языке)
Романові Карасю
Мені було б сьогодні тридцять три.
Сказав би тато: ось і вік Ісуса…
Ловив би чубом сонячні вітри
І в полі гладив колосочків вуса,
Вставав би з сонцем – і косив траву,
Як тільки роси вичахнуть ранкові,
Радів би, що на цій землі живу,
Життя свого не попустив би повід.
Та я пішов. Бо кликала війна.
Хотів. І мусив. Бо служив народу.
Скорботну чашу випито до дна.
Я був – солдат. Козацького я роду.
Та хай там що – а я живий! Живий!
Неси мене, мій полиновий вітре!
Я з вами. Тут. У шелесті трави.
Хай мама кулачками сльози витре…
17.07.2018
Отзывы
Бегма Владимир17.09.2018
Алина, написано хорошо.
Но, для справки. Есть пословица: Коси коса пока роса. Роса долой - коса домой.
И, так как слишком часто повторяется Я, может написать в четвёртой строке третьего куплета
Я був солдат - козак старого роду!
Всего доброго. Владимир.
*TaKotoroyNet*17.09.2018
Да, ты прав - в стихотворении я так и сделаю. И про росу я знаю. "Вичахнуть" - это не высохнут, а остынут. Говорят, что самаяхолодная роса на рассвете, перед тем, как станет пригревать солнышко. Но это текст песни, его уже приняли именно в таком виде. Когда будет мелодия - пока не известно ничего. Это для фестиваля, там, в селе - Р. Карась их земляк.
Бегма Владимир17.09.2018
Да, это я дал маху. Извини.
Владимир.
*TaKotoroyNet*17.09.2018
Никакого маху ты не дал, не выдумывай.
