Людьми і часом дерті стіни...
Людьми і часом дерті стіни,
Квадратик неба угорі,
Чавунні ноги топчуть глину
У цій загубленій дірі.
Охриплий подих ходить лунко.
Як Бога хочеться води…
Не за борги – за іншу думку
Я був відправлений сюди!
Буває, хтось спокусу кине:
- Покайся, грішнику, та йди…
Я краще Господа зустріну,
Ніж зраджу совісті труди.
