Оранта
Небесна даність і константа,
Що біль не пустить на поріг,
Неперевершена Оранта
Старого міста оберіг.
Живуть роки, століття гинуть,
Йдуть в забуття мільйони справ,
Вона трима руками стіни,
Які ще бачив Ярослав.
І буде далі їх тримати
В години радощів та лих,
Як це уміє тільки мати,
Що любить всіх дітей своїх.
