Оранта

Небесна даність і константа,

Що біль не пустить на поріг,

Неперевершена Оранта

Старого міста оберіг.

Живуть роки, століття гинуть,

Йдуть в забуття мільйони справ,

Вона трима руками стіни,

Які ще бачив Ярослав.

І буде далі їх тримати

В години радощів та лих,

Як це уміє тільки мати,

Що любить всіх дітей своїх.