Издать сборник стиховИздать сборник стихов

Тебя кто помнил, тот забудет

Тебя кто помнил, тот забудет
Из пауз сотканный сюжет,
где ожидания напрасны.
Все так же верю больше гласным.
Но сути не было и нет.
Обычных дней — привет, пока!
Шагов навстречу — нет, не будет.
Тебя кто помнил, тот забудет.
Ты доверяй почти, едва.
Не научился, нет — пора!
Опять в слова совсем поверишь.
И широко открывши двери,
ты ждешь до самого утра -
она же вовсе не придет.
Из обещаний ночь крошится.
Почти невидимая птица,
крылом над вечностью махнет.
Отзывы
06.06.2018
Понравилось..чувственно...
Спасибо!
06.06.2018
Грустно... Навеяло.)) А ти не вір, що я тебе забула І заросли у пам'яті стежки. В твоїх очах бездумно я тонула На відстані лиш дотику руки. А ти не вір, що я писала іншим І не шукай підтвердження в словах. Допоки впізнаєш себе у віршах, Наша історія у них іще жива.
О, замечательно как! Пусть нас так часто забывают, А мы все помним, даже слишком. На лавке старого трамвая.. Напротив ты с какой-то книжкой, Читала, взглядом лишь окинув, И, нет, наверно не узнала. И сердце ухнуло - так слишком. А мне тебя так было мало... Рад тебя слышать! Спасибо!