Скільки я знав....

Скільки жінок я знав у житті,

Стільки я бачив в очах їхніх щастя,

Але ніколи не мав на меті,

Щоби із ними скоїлась трясця.

 

Може котрась з них має образу?

То не відомо на щасття мені.

Я намагався відкритись щоразу,

Щоб оминути лукавства,брехні.

 

Ніжність свою віддавав дні і ночі,

Про почуття відверто казав.

Ох і солодкі ж ласки дівочі

Ті ,що від них для кохання я мав.

 

Вдячний я долі за кожну дівчину,

За неповторне сяйво в очах.

Навіть, як що неприємним був вчинок,

Я вибачався у щирих словах.

 

Кожна із них загадкова ,як всесвіт.

Кожна ,як зірка у долі моїй.

Кожне ім’я я маю підкреслить.

Кожній абзац у книзі своїй.

 

Маю надію ,що я ,як комета

Слідзалишив на їх небесах.

«То ж повернуся!»-скажу я відверто

Може реально,або увіснах.

Сосєдка О.Д. 14.04.2018 р.