ЖІНОЧА ВІДПУСТКА

(Дніпропетровський суржик)
 
ГУМОРЕСКА

Вірш оцей – про страшну драму,
Як  чепурні  три  мадами,
В файній формі, говоря,
Від`їжджали – на  `моря…
 
Ну, а що ж робити  тама…?
Трьом одруженим мадамам,
В віці - десь, під сорок  п`ять?
Як,  тихенько – погулять…
 
Скільки не спитай народу,
Про жіночу стать і вроду,
Кажуть: - В віці сорок п`ять 
Баба… -  ягодка  опять !
 
Всі – красуні, навіть, просто,
Шістдесят  –  на – дев`яносто!
Всі – сто вісімдесят,  зріст,
І любов – з усіх… пре… міст…
 
Почуттів було їм мало,
То ж, пригод вони шукали,
І красуні наші – три…
Заключили тут – парі,
 
Ти – роби, що заманулось,
Аби - `тобі усміхнулось…
Шанс – без видимих причин
Охмурити – всіх мужчин…
 
Рано – вранці  пробудились,
Озирнулись, пригляділись,
І – в бікіні всі, лише`,
Собі вибрали – мішень…
 
Місяць промайнув, як – диво,
Все – так файно, й красиво,
А, як в поїзд сіли дами,  -
Обмінялися думками…
 
Каже Клава: - Ой, село,
Як мені – не повезло,
Відійти не можу з стресу,
Був у мене – пан Професор!
 
Двадцять п`ять веселих днів –
Про зайців, та про – щурів,
А про «свій» забув він «кранік»,
Він… – зо-о-ло-го  -  бо-та-нік…
 
Все - співав  мені вночі,
Як паруються грачі,
Не Професор, а – село,
Сексу – зовсім не було…
 
Не кажи, подружка Клаво,
В мене, також, кепськи справи,
На концерт пішла «Любэ»,
Там – гігант… із… КГБ…
 
Метр – плечі, два – во лбу,
Що ж  пеняти на судьбу…?
Пре на мене, чорт побрал,
Придивляюсь… -  генерал !
 
В два бокали він, для діла,
Ллє шампанське, як хотіла,
На погонах – зірки три,
Мабуть, я – герой «парі».
 
Ми шампанського напились,
Потім ми…  –  уєдєнілісь,
Він мене – потяг` в кровать,
І почав…  – роз-пи-ту-вать…
 
Хто я?  Що я?  Хто батьки?
Як сюди взяла квитки?
Пальців взяв з мене відбитки.
Зоною грозив і «криткой»*…
 
Третя каже: -   Це – удар!
А мені попавсь – Шахтар!
З ним із вечора до `утра –
Занімались – Камасутрой!
 
Всі чотири тижня, з лишком,
Не вилазили із ліжка…!
Відпочила, скажу я,
І – сама вже не своя…
 
Із цим сексом – схудла просто,
Бедра вже – не  дев`яносто,
В нього  - `думки` про одне –
Триста  грам – і на мене`…
 
Я йому кажу: - Облиш,
Може, що-небудь поїш?
В відповідь, чого  брехати: -
Я люблю, тільки  - пахати.
 
А, як справу зміг зробити,
Вийшов трохи – покурити,
Каже: - Хлопці!  Ё – моє…!
Тут,  іще – і  море…є…!

                   ***
Вам, дівчата, дам пораду: -
Ті  кохання Вам – до заду,
Як  їздите  -  до  морів,
То  шукайте  -  Шахтарів!
___________________________
*- крита тюрма