Готичные ели и куполы буков. С украинского.

Готичные ели и куполы буков.

Картавые громы за краешком крон.

Ночей чернокнижье читаю по буквам.

Усну, охраняет меня Орион.

 

Я встану пораньше с пылающим сердцем

И с лёгкостью мысли, азартом в глазах.

На окнах сыграет мне солнышко скерцо

И нету движенью нужды в тормозах.

 

Уставши от бесовских шабашей фикций

И той конфискации душ под гармонь,

Так хочется в веке двадцатом забыться.

Забиться в пещеру и нянчить огонь.

 

Свободы предтеча - поспешное бегство

От тягостных дум в возносящийся дым.

Звенят ручейки быстроного детства,

Как кровь голубая из самых глубин.

 

Рассветы мои с изумрудным налётом,

Над шёпотом злобным и тихим вослед.

И готики строгость, её одинокость,

Полян земляничных рубиновый цвет.

 

В раздумье стою я под небом просторным,

Под холодом ветра и тяжестью дум.

В сражении вечном святого с позорным

Всё больше светлеет затравленный ум.

 

Болят диссонансы. Печалят симфонии.

А ноты восстали под огненный залп.

Молчу... так похоже на зал филармонии.

Колонный бессонный еловый мой зал.

 

 

***********

 

Лина Костенко.Готичні смереки над банями буків.

 

***

Готичні смереки над банями буків,

гаркаві громи над країною крон.

Ночей чорнокнижжя читаю по буквах,

і сплю, прочитавши собі Оріон.

 

А вранці повстану. Обуренням серця,

веселим азартом очей і ума.

На вікнах розсиплеться сонячне скерцо

і рух засміється над скрипом гальма.

 

Обридли відьомскі шабаші фікцій

і ця конфіскація душ під гармонь.

І хочеться часом в двадцятому віці

забитись в печеру і няньчить вогонь.

 

Свободи предтеча – розхристана втеча

з мурованих дум у мандруючий дим.

Дзвенить ручаїв стрімголова малеча

блакитною кров’ю камінних глибин.

 

Світанки мої у смарагдовій ворсі

над кумканням всіх ропухатих дрібниць –

готика самотності, готика суворості,

рубінові розсипища суниць…

 

Отут я стою під замисленим небом

на чорних вітрах світових веремій,

і в сутичці вічній святого з ганебним

світлішає розум зацькований мій.

 

Болять дисонанси. Сумують симфонії.

Пручаються ноти в розпечений залп.

Будую мовчання, як зал філармонії.

Колонний безсонний смерековий зал.