У затишній оселі

У затишній оселі я запірнув у мрії

Про те ,як незабаром прийде нова весна.

Розквітнуть дивні квіти і сонечко зігріє,

Кохання зародиться і буде не до сна..

 

Коли прийде великдень і шашликом запахне,

Зберуться разом друзі посмакувать м’ясце.

І десь далеко в небі гроза зненацька бахне,

Грибні дощі поллються від Травня місяця.

 

Я лежачі на ковдрі ,зеленій ,шовковистій,

На небо подивлюся ,там падають зірки.

Під жаб’ячі концерти з луною, голосисті,

Що аж вода здригається у тихому ставку.

 

Але почув раптово висвистує мій чайник

Морзянкою: «Гей ти ,вже повертатись час!»

У чашці чай із цукром,смачний на блюдці пряник,

Від мене полетіли солодкі мрії враз.

Сосєдка О.Д. 20.01.2018 р.